dearn0b0dy

Коротке нагадування самому собі про основні тези інтернет-гігієни.

Отже, я не заходжу в інтернет за:
1. провокативно-негативними емоціями, котрі можна зустріти наприклад, на сторінках та ресурсах "ідейних противників".
2. псевдоінформацією, за тим, що мені насправді непотрібно. Колись збирав ресурси, схожі на те, що мені колись може пригодитись. Але цей момент все ніяк та й ніяк, тому зараз я дружу лише з тими ресурсами, які корисні сьогодні.
Також намагаюсь не читати новинні ресурси, де думки викладено неякісно, де велика стаття несе багато штампів і мало інформації, де хід думок не піддається стеженню.
3. банальщиною. Те, що всі вже знають, нехай читає і пише Капітан Очевидність.
4. порожніми емоціями. "Зірка зганьбилась, всі в шоці!", ага.
5. легкою інформацією, - бложики, це по великому рахунку тільки інформаційний шум. Його забуваєш вже за годину.

"Не заходжу в інтернет за ..." - значить "не читаю і не публікую". Для того, щоб з двох сторін обрубувати неякісні енерго-інформаційні потоки, - ті, що йдуть до мене, і ті, що пруть назовні. Це важливо, бо іноді читаєш якогось ідейного дальтоніка, - і так і хочеться його потролити, потицяти носом в те чорне, що він називає білим. Але ніззя.
Пункт 3, про "банальщину" - дуже хочеться іноді написати якісь очевидні речі. Потім думаєш, що цим ти вкажеш не на свій розум, а на тупість опонента. Навіщо тоді?

Така метода звичайно призводить до однобокого сприйняття інформації, до "комфорт-зони", за межі якої боїшся поткнутись. Але не знаю, що гірше, - це, чи бути чашкою Петрі губкою для чужих думок та емоцій.