про сталіна, плуг і атомну бомбу
Sunday, 23 November 2014 09:22Ото імперці люблять фразу "сталін прийняв країну з плугом, а залишив - з атомною бомбою". Це, мовляв, ознака, який він був прогресивний, просунутий і страшенно талановитий. Якби у вільний від пишання час вони копнули глибше, і спробували з'ясувати причину такого неймовірного технологічного зростання, їм би пихи поменшало (ну, я б хотів у це вірити).
Причиною технологічного зростання СССР звичайно ж були не академіки, які ще вчора батрачили на баріна з ранку до ночі, а нині, завдяки радянській владі, при світлі жарівки Ілліча начитались книжок розумних і ото навигадували бомбочок. Зростання стало можливим завдяки лишень тому, що сталін вкладав величезні кошти в розвиток держави. Він купував найновіше обладнання, запрошував американських спеціалістів для проектування заводів, купував у США цілі заводи. І крім того, не гребував звичайним промисловим шпіонажем, на який також ішли серйозні гроші. Це дозволило дуже швидко виростити своїх спеціалістів в оборонній галузі, які вже потім просували аерокосмічну галузь і ядерну фізику. Коротше, сталін просто купив модернізацію за великі гроші.
Але от питання: звідки ж він узяв таку купу бабла? А от і відповідь: з експорту, в тому числі зерна та інших сільськогосподарських товарів. А як забезпечували цей експорт, особливо у 1932-33 рр., і згодом, у 1937р., можна й не нагадувати. Тобто, платою за модернізацію була люта стражденницька смерть "непотрібних" громадян СССР, в першу чергу українських селян. Так, сталін прийняв країну з плугом, і залишив з атомною бомбою, але якою ціною?
Якщо технічний прогрес був зроблений таким підлим і страшним способом, то за законом всесвітньої справедливості (теж хочеться вірити, що це не абстрактний термін), він має бути знівельованим.
Коротше кажучи, я вважаю, що було б дуже справедливим, якби в Росії, як ідеологічній спадкоємиці СССР, з'явився правитель, який би прийняв країну з ядерною бомбою, а залишив з іржавим плугом. І здається, кандидатура вже потихеньку вимальовується...
Причиною технологічного зростання СССР звичайно ж були не академіки, які ще вчора батрачили на баріна з ранку до ночі, а нині, завдяки радянській владі, при світлі жарівки Ілліча начитались книжок розумних і ото навигадували бомбочок. Зростання стало можливим завдяки лишень тому, що сталін вкладав величезні кошти в розвиток держави. Він купував найновіше обладнання, запрошував американських спеціалістів для проектування заводів, купував у США цілі заводи. І крім того, не гребував звичайним промисловим шпіонажем, на який також ішли серйозні гроші. Це дозволило дуже швидко виростити своїх спеціалістів в оборонній галузі, які вже потім просували аерокосмічну галузь і ядерну фізику. Коротше, сталін просто купив модернізацію за великі гроші.
Але от питання: звідки ж він узяв таку купу бабла? А от і відповідь: з експорту, в тому числі зерна та інших сільськогосподарських товарів. А як забезпечували цей експорт, особливо у 1932-33 рр., і згодом, у 1937р., можна й не нагадувати. Тобто, платою за модернізацію була люта стражденницька смерть "непотрібних" громадян СССР, в першу чергу українських селян. Так, сталін прийняв країну з плугом, і залишив з атомною бомбою, але якою ціною?
Якщо технічний прогрес був зроблений таким підлим і страшним способом, то за законом всесвітньої справедливості (теж хочеться вірити, що це не абстрактний термін), він має бути знівельованим.
Коротше кажучи, я вважаю, що було б дуже справедливим, якби в Росії, як ідеологічній спадкоємиці СССР, з'явився правитель, який би прийняв країну з ядерною бомбою, а залишив з іржавим плугом. І здається, кандидатура вже потихеньку вимальовується...